Тема: Мудрість чи глупота?
Вступ ( декілька актуальних слів щоб привернути увагу.)
Текст
1 до Коринтян 1:21-24
21. Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно
було спасти віруючих через дурість проповіді.
22. Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости,
23. а ми проповідуємо Христа розп'ятого, для юдеїв згіршення, а для греків безумство,
24. а для самих
покликаних юдеїв та греків Христа, Божу силу та Божую мудрість!
1.Божа мудрість та мудрість
людська.
А.
Ми не можемо зрозуміти Бога людською мудрістю тому, що є Божа мудрість, яка
набагато більша за людську. Це схоже на те, як порівнювати однорічне немовля з
доктором наук, але мабуть і таке порівняння буде замалим, щоб продемонструвати
усю велич Господа в порівнянні з людиною.
Б. Коли Апостол Павло говорить
про «Дурість проповіді» він не має на увазі те, що наші проповіді мають бути
простими та мало змістовними, але він проводить антитезу між людською мудрістю
та Божою глупотою. Звичайно ми не можемо назвати Бога нерозумним, бо він є творцем всього, що нас оточує. Називати
Бога нерозумним це наче як називати Білла Гейтса та Стіва Джопса невдахами і
при тому користуватися речами які вони винайшли. Але Бог набагато більший за
будь яку людину. І Павло насправді
вважав Бога Мудрим. Це деякі люди в Коринфі вважали себе мудрішими за
Бога, саме їх засуджував Павло. Нам потрібно бути обережними, щоб не стати
такими ж гордими, як ті люди, які засліпленні своєю особистою мудрістю, але
завжди дивитися на мудрого Бога і шукати в ньому підтримку.
2. Якої мудрості ми шукаємо?
А.
Юдеї шукали чудес та ознак, які б відкрили їм мудрість про те, що Христос це
Месія і Бог. Але хіба Ісус не чинив чудес в їхніх містах та на їх вулицях? Ми
знаємо з Євангелій, що Він вчинив багато чудес, але вони не побачили їх бо
дивилися лише очима своєї людської мудрості відкинувши Мудрість Христа. Це так
наче дитині на день народження подарували багато подарунків, але вона робить
вигляд, що їй нічого не дарували. Нам потрібно не просто просити у Бога якихось
речей, але просити Його мудрості щоб побачити те, що ми вже маємо у Христі.
Б.Греки ж шукали мудрості, вони шукали філософії, відомо що греки з давніх
часів любили спорити та володіли таким красномовством, що софісти грецькі
мудреці що виступали в судах могли
виправдати винного та засудити невинного використовуючи різні методи
маніпуляції та красномовства. Але вони не розуміли,що є справжньою мудрістю.
Вони вважали себе мудрими але самі себе обманювали опираючись на свої знання.
Павло ж не покладався лише на свої знання, але шукав мудрості від Бога. Ми не
можемо дозволити собі мати опору лише на своїй мудрості без Божого ведення.
3.
Яку мудрість ми проповідуємо?
А. Греки проповідували мудрість, яка проявлялася в атараксії, тобто досягнення такого стану спокою та безтурботності. Тому й Бога вони
уявляли безпристрасним та безтурботним, якому немає діла до людських почуттів.
Тому для них було безумством розуміти те, що Бог міг бути розп’ятим на хресті
відчувати біль і вмерти.
Б.
Юдеї ж проповідували пришестя величного, месії – визволителя, який має
визволити Ізраїль від Римської окупації і зробити Ізраїль могутньою державою. І
для них було не прийнятно розуміти те, що Месія може вмерти такою нікчемною
смертю.
В. Апостол Павло ж проповідував Христа розп’ятого, який для покликаних чи то
юдеїв чи греків чи українців є Божа сила та Божа мудрість. Бо в смерті Христа
ми бачимо спасіння і визволення. Тож и ми маємо наслідувати апостола Павла та
проповідувати спасіння та визволення через смерть Ісуса Христа.
Висновки
