Великий Бог! Коли на світ погляну
І бачу все, що Ти створив в красі,
Як кожний квіт склада Тобі пошану,
І як обняв любов’ю Ти усіх.
Тоді, Господь, мій дух співа Тобі:
Як славен Ти, як славен Ти! – 2 р.
Коли дивлюсь на мерехтючі зорі –
Там, де горять світи, не знані нам,
Де сонце й місяць в вічному просторі
Пливуть в тиші, подібно кораблям.
Як на весні природа розцвітає,
І чую я в діброві солов’я,
І запах піль квітуючих вдихаю,
Любов’ю сповнена душа моя.
Коли читаю Книгу Заповітів,
І про Твої читаю я діла:
Як полюбив Ти нас, людей, на світі
І для спасіння Сина нам післав.
Як зрю Христа смиренного між людом,
І думаю я про Його любов,
Як Він прийняв за неї яд отрути,
І на хресті пролив невинну кров.
Коли Господь мене Сам закликає,
І світить промінь сяєва Його, —
Тоді мій дух в смиренні замовкає,
Признавши велич Господа свого.
